Актуальна податкова інформація 01 січня2024 року
Відділ інформаційної взаємодії
(061) 787-93-65
Актуальна податкова інформація
01 січня2024 року
Як формується оподатковуваний дохід та витрати особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, а саме, за касовим методом чи за першою подією?
Відповідно до пункту 178.3 статті 178 розділу IV ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштівна банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (пункт 178.7 статті 178 ПКУ).
Чи можуть платники податків, які подають декларації засобами електронного зв’язку, надіслати до них копії інших документів через Електронний кабінет?
Платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, мають можливість надіслати разом з ними копії інших документів як Додаток довільного формату, якщо такий додаток передбачено для подання з відповідною податковою декларацією (розрахунком) згідно з Реєстром електронних форм податкових документів.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 ПКУ платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.
Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через Електронний кабінет (пункт 45.3 статті 45 ПКУ).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Подання податкових декларацій (розрахунків) через Електронний кабінет здійснюється з використанням електронних форм, перелік яких, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку, розміщений на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до переліку додатків, які передбачені для подання засобами електронного зв’язку з відповідною податковою декларацією (розрахунком), може бути включено додаток за ідентифікатором форми J/F1360102 з прикріпленою до нього копією сканованого документа (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ) (далі – Додаток довільного формату).
Інформацію про перелік додатків, які подаються з відповідними податковими деклараціями (розрахунками) розміщено у Реєстрі електронних форм податкових документів.
При створенні в Електронному кабінеті податкової декларації (розрахунка) в режимі «Введення звітності» платник податків з переліку додатків, передбачених для подання з такою податковою декларацією (розрахунком), визначає склад додатків, які йому необхідно подати, зокрема, Додаток довільного формату.
Які документи необхідно подати громадянину, який має статус ВПО, дляреалізації права на податкову знижку за договором оренди житла?
Порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються статтею 166 ПКУ, згідно з підпунктом 166.1.2 пункту 166.1 якої підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).
Копії зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 166.2.3 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).
Відповідно до статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема, щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа подає Декларацію до контролюючого органу, до якого подано зазначені вище документи та в якому перебуває на обліку (пункт 49.1 статті 49 ПКУ).
Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди) житла, встановлені у главі 59 «Найм (оренда) житла» Цивільного кодексу України. Вимоги глави 59 ЦКУ стосуються договорів найму (оренди) приміщень, які мають чітко визначене цільове призначення – для проживання.
Згідно з статтею 810 глави 59 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (пункт 1 статті 820 ЦКУ).
Статтею 811 глави 59 ЦКУ визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.
Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження здачі житла в оренду.
Зважаючи на те, що підпунктом 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ визначено умови для отримання податкової знижки, то платник має подати заяву в довільній формі, в якій зазначається, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Таким чином, для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – внутрішньо переміщена особа має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:
Декларацію;
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
заяву, вякій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
Чи може спадкоємець отримати РНОКПП, який був у померлого громадянина для одержання соціальної допомоги членам сім’ї загиблого?
Оскільки чинним законодавством України не передбачено надання інформації про померлу особу, запитувана інформація може бути надана на письмову вимогу суду, оформлену у вигляді ухвали суду про витребування зазначених відомостей.
Відповідно до статті 70 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків, відомості з якого є інформацією з обмеженим доступом.
Посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (підпункт 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 ПКУ).
Згідно з підпунктом 70.16.4 пункту 70 статті 70 ПКУ органи державної реєстрації актів цивільного стану подають контролюючим органам інформацію про фізичних осіб, які померли (для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків у ДРФО).
Пунктом 3 розділу VІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 визначено, що внесення до ДРФО інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:
отримання ДПС із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;
подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Після закриття в ДРФО реєстраційних номерів у зв’язку зі смертю фізичних осіб такі номери не підлягають використанню надалі, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 розділу VIІ Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися за рішенням суду та коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Як знятися з податкового обліку в контролюючих органах ФОП, місцем проживання якого є тимчасово окупована територія?
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців визначений:
як платників податків – статтею 67 глави 6 розділу ІІ ПКУ та розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588;
як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування– статтею 5 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та пунктом 8 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи-підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою- підприємцем, отриманих в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Державної податкової служби.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (підпункт 4 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Згідно з абзацом першим підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (абзац другий підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України, що визнана такою відповідно до Закону України від 15 квітня № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», процедури та дії, визначені пунктом 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів із документальним підтвердженням особи та місця перебування (абзац третій підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
У разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені пунктом 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзац четвертий підпункту 6 пункту 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).
Разом з тим, тимчасово, на період дії Закону № 1207, для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» із змінами та доповненнями, мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, положення ПКУ застосовується з урахуванням особливостей, визначених у пункті 26 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з підпунктом 26.8 пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, процедури та дії щодо забезпечення остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності та подання податкової звітності, відповідно до вимог ПКУ, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів.
Водночас, платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (самозайнята особа) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску (абзац одинадцятий частина перша статті 5 Закону № 2464-VI).
Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, процедури та дії по зняттю з податкового обліку фізичних осіб-підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.
При цьому, фізичній особі необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Запорізькі власники елітних автівок сплатили до місцевих бюджетів два мільйони гривень
З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 2 мільйони 90 тисяч гривень транспортного податку. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, власники елітних автомобілів-юридичні особи сплатили понад 1 мільйон гривень, фізичні особи перерахували 1 мільйон 85 тисяч гривень.
Нагадаємо, ставка транспортного податку становить 25 тисяч гривень на рік. Він сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) із середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня кожного року. З переліком таких автівок можна ознайомитись на сайті Міністерства економіки України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Обчислення суми податку для фізичних осіб здійснюється контролюючим органом та надсилається у податковому повідомленні-рішенні. Платники можуть звернутися до податкової служби за своєю податковою адресою для проведення звірки щодо об'єктів оподаткування, розміру ставки податку та нарахованої суми.
Детальніше про обчислення і нарахування транспортного податку – у презентації: https://tax.gov.ua/data/files/282441.pdf.
Сплата єдиного податку запорізькими підприємцями перевищила 1,3 мільярда гривень
У січні-листопаді до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 318 мільйонів гривень єдиного податку. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев.
Як зазначив керівник податкової служби регіону, найбільші суми спрямували до скарбниць громад фізичні особи-підприємці – 1 мільярд 14 мільйонів гривень. Суб'єкти господарювання-юридичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування, перерахували до місцевих бюджетів 237 мільйонів гривень, сільськогосподарські товаровиробники – 67 мільйонів гривень.
У листопаді запорізький бізнес сплатив до бюджетів майже 157 мільйонів гривень єдиного податку.
Нагадаємо, 19 січня – останній день подання заяви платниками єдиного податку фізичними особами-підприємцями, уразі перевищення граничного обсягу доходу, для переходу на застосування відповідної ставки єдиного податку, визначеної п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування. Також цього дня спливає термін сплати за січень 2024 року авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями першої та другої груп спрощеної системи оподаткування.
З доходів запоріжців бюджети громад отримали понад вісім мільярдів гривень
З початку року запорізькі платники спрямували до місцевих бюджетів 8 мільярдів 632 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, упродовж листопада з доходів запоріжців скарбниці громад отримали понад 294 мільйони гривень ПДФО.
Нагадаємо, базова ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків. Податок нараховується на доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
За ставкою 9 відсотків оподатковуються доходи у вигляді дивідендів по акціях або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток. ПДФО за ставкою 5 відсотків сплачується при продажу нерухомого і рухомого майна, його успадкуванні, отриманні подарунків; доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті. Нульова ставка може застосовуватися при отриманні подарунків, матеріальної допомоги, якщо їх вартість або величина не перевищує певних меж, оподаткування спадщини, отриманої від члена сім'ї першого та другого ступенів споріднення.
Реквізити рахунків для сплати податків розміщені на сайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Запорізькі підприємці зареєстрували більше семи тисяч касових апаратів та програмних РРО
З початку року представники запорізького бізнесу зареєстрували у податковій службі 7193 одиниці класичної касової техніки та програмних РРО.
Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, обираючи реєстратори розрахункових операцій, підприємці регіону віддають перевагу саме програмним РРО. Кількість їх оформлень втричі більша, ніж класичних касових апаратів. Так, у січні-листопаді платники зареєстрували 5505 ПРРО та 1688 звичайних РРО. У листопаді податківці оформили 541 ПРРО та 167 РРО.
Нагадуємо, платник самостійно обирає касовий апарат на власний розсуд. Водночас податкова служба пропонує безкоштовне програмне рішення. Його можна встановити на комп'ютер, ноутбук, планшет або смартфон, що працюють на платформах WEB, Android, iOS або Windows.
Детально про програмні РРО від ДПС – за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
За користування надрами і водою запорізькі компанії сплатили майже 159 мільйонів гривень
Упродовж січня-листопада підприємства регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 152 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води.
Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, до загального фонду державного бюджету надійшло 37 мільйонів 500 тисяч гривень, до спеціального фонду держбюджету – понад 46 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів – 68 мільйонів 400 тисяч гривень.
У листопаді запорізькі водокористувачі спрямували до бюджетів 27 мільйонів 600 тисяч гривень.
Всього в Запорізькій області нараховується 144 підприємства-платника рентної плати за спеціальне використання води.
Також з початку року до скарбниць перераховано майже сім мільйонів гривень рентної плати за користування надрами.
Нагадаємо, 22 січня 2024 року – останній день подання податкової декларації рентної плати за грудень з розрахунком:
– рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
– рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
– рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Інформаційні матеріали про переваги офіційного оформлення
трудових відносин та наслідки використання незадекларованої праці
Працевлаштування іноземців
Законом України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці можуть працевлаштовувати іноземців на роботу на підставі дозволу на працевлаштування.
Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатись іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Для оформлення дозволу на працевлаштування необхідно зібрати пакет документів і подати їх до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Робота іноземця без оформлення дозволу на працевлаштування буде порушенням закону і спричинить адміністративну та/або фінансову відповідальність.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом!
Відповідно до статті 211 Кодексу законів про працю в Україні, трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
