Податкова інформація
Відділ інформаційної взаємодії
(061) 787-93-65
Актуальна податкова інформація
18грудня2023 року
В який термін та які документи (оригінали чи копії) надає ФОП для проведення документальної перевірки?
Право проведення контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ, камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПКУ.
Підпунктами 20.1.2 та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема:
для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 296.1 статті 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Абзацами першим і другим пункту 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 ПКУ.
Передбачені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ строки зберігання документівта інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 ПКУ (абзац восьмий пункту 44.3 статті 44 ПКУ).
Згідно з абзацом першим пункту 85.2 статті 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, фізична особа-підприємець, щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова), повинен в перший день перевірки надати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали всіх документів за перевіряємий період з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.
Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (абзац перший пункту 85.4 статті 85 ПКУ).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (абзац другий пункту 85.4 статті 85 ПКУ).
Також, пунктом 85.8 статті 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
За якими ставками ПДФО оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом року двох квартир, які перебувають у власності менше трьох років та не отримані у спадщину?
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом – платником податку від послідовного продажу протягом звітного податкового року двох квартир, які перебувають у власності менше трьох років та не отримані у спадщину, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставками:
5 відсотків – від першого продажу;
18 відсотків – від другого продажу.
Відповідно допункту 172.1 статті 172 ПКУ не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Абзацом першим пункту 172.2 статті 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий пункту 172.2 статті 172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому пункту 172.2 статті 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.
При цьому, документами, що підтверджують проведення фізичною особою – платником податку операцій, пов’язаних з купівлею-продажем об’єктів нерухомого майна, крім договору купівлі-продажу нерухомого майна, мають бути документи первинного обліку, а саме розрахункові документи, використання яких передбачено чинними нормативно-правовими актами.
Яким чином відображається у розрахункових документах РРО інформація щодо оплати товарів частинами?
У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендується зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Примітка: Програмування реєстратора розрахункових операцій /програмного РРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.
Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.
У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.
При цьому, лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Крім того, для платників податку на додану вартість, у чеках на отримання «авансу» має відображатися інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.
У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.
Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14ПКУ).
Примітка: Обставини приймання авансівта надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.
Фізичні особи можуть подати документи для отримання податкової знижки до 31 грудня 2023 року
Для отримання податкової знижки до 31 грудня 2023 року включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік. Тобто засвідчити свої витрати, аби повернути частину коштів за 2022 рік, можна лише до кінця поточного року.
Податкову знижку за витратами 2023 року фізичні особи зможуть отримати у 2024 році.
Право на податкову знижку визначено статтею 166 Податкового кодексу України.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки можна включити витрати, зокрема:
частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
страхові платежі за договором довгострокового навчання;
суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;
суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб);
суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
суми витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
З метою отримання права на податкову знижку платник податків подає податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати через Електронний кабінет
Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим нормами Податкового кодексу вимогам та реєструється платником єдиного податку.
Для цього необхідно не пізніше 15 грудня 2023 року подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування з першого кварталу 2024 року.
Порядок переходу на спрощену систему оподаткування врегульовано статтею 298 Податкового кодексу. Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Податківці звертають увагу, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених нормами Податкового кодексу для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування чи зміну групи єдиного податку, за бажанням платника, можна подати у зручний спосіб засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Запоріжці сплатили на потреби армії понад 649 мільйонів гривень військового збору
У січні-листопаді платники податків регіону спрямували до державного бюджету 649 мільйонів 500 тисяч гривень військового збору.
Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, у листопаді на підтримку Збройних Сил України запоріжці перерахували 65 мільйонів 400 тисяч гривень.
Нагадуємо, платниками військового збору є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від суми доходів, що підлягають оподаткуванню. Зокрема, це заробітна плата, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, а також пасивні доходи, у тому числі роялті, дивіденди, страхові виплати, іноземні доходи тощо.
Докладно про нарахування і сплату податків і зборів читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua/.
Запорізькі компанії сплатили до бюджетів 315 мільйонів гривень "екоподатку"
З початку року підприємства регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 315 мільйонів гривень екологічного податку.
Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, до державного бюджету спрямовано 268 мільйонів 400 тисяч гривень, до місцевих скарбниць надійшло 46 мільйонів 600 тисяч гривень.
У листопаді за забруднення довкілля суб'єкти господарювання сплатили до держбюджету 65 мільйонів 600 тисяч гривень "екоподатку", до бюджетів громад – майже 15 мільйонів гривень.
Нагадуємо, що за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок за об'єкти оподаткування, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до відповідного переліку територій Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309.
У 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об'єкти оподаткування, що виникають на:
– територіях, включених до переліку територій;
– земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Докладніше про це – за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ekologichniy-podatok/stroki-ta-osoblivosti-splati/693440.html.
Запоріжці віддають перевагу Е-сервісам податкової: майже 96 відсотків звітують дистанційно
З початку року майже 96 відсотків запорізьких платників надіслали податкову звітність, використовуючи онлайн інструменти та застосунки.
Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, серед платників-юридичних осіб дистанційний формат обрали 98 відсотків, серед фізичних осіб – 94 відсотки.
Керівник податкової служби регіону зазначив, що на даний час більшість сервісів представлені в Електронному кабінеті платника – від доступу до численних реєстрів до подання звітності, листування з податковою та сплати податків.
Крім того, мобільний застосунок "Моя податкова" дає можливість швидко отримувати необхідну інформацію з реєстрів, подавати заяви та декларації, а також сплачувати грошові зобов’язання.
У месенджерах Telegram та Viber за допомогою електронного сервісу InfoTAX можна дізнатися стан розрахунків з бюджетом, результати обробки документів, строки подання звітності, сплати податків тощо.
Нагадаємо, детальна інформація та активні посилання на Е-сервіси ДПС розміщені на головній сторінці вебпорталу податкової служби: https://tax.gov.ua/, а також у розділі "Онлайн-навчання": https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/.
Запорізький бізнес сплатив до держбюджету майже 2,3 мільярда гривень податку на додану вартість
У січні-листопаді від запорізьких компаній і підприємців до державного бюджету надійшло 2 мільярди 284 мільйони гривень податку на додану вартість.
Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, у листопаді суб'єкти господарювання регіону перерахували до бюджету майже чверть мільярда гривень ПДВ.
Нагадуємо, 20 грудня – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року.
Також зазначимо, у територіальних органах податкової служби працюють "гарячі лінії" з питань зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в ЄРПН. Контакти фахівців підрозділів розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/others/kontakti/perelik-garyachih-liniy.
Детальніше про особливості нарахування, звітування і сплати податку на додану вартість – у розділі "Онлайн навчання" на вебпорталі ДПС: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist/yuridichni-osobi/.
З прибутків запорізьких підприємств до бюджетів надійшло майже 647 мільйонів гривень
З початку року суб'єкти господарювання регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів 646 мільйонів 600 тисяч гривень податку на прибуток. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Іван Саранцев, до державного бюджету надійшло 537 мільйонів 500 тисяч гривень, до бюджетів громад перераховано понад 109 мільйонів гривень.
У листопаді з прибутків запорізьких підприємств бюджети отримали 120 мільйонів гривень податку.
Нагадаємо, 29 грудня є останнім днем сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за грудень 2023 року. А граничний термін подання річної декларації з податку на прибуток – до 29 лютого 2024 року.
З детальною інформацією щодо сплати і звітності з податку на прибуток підприємств, зокрема, з нормативно-правовими актами, листами ДПС, коментарями фахівців, формами звітності, можна ознайомитись на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/
Інформаційні матеріали про переваги офіційного оформлення
трудових відносин та наслідки використання незадекларованої праці
Чи знаєте ви, що таке незадекларована праця?
Це коли ви працюєте без трудового договору, не платите податків і не отримуєте соціальних гарантій.
Це коли ви не маєте права на відпустку, лікарняні, пенсію, соціальне страхування.
Це коли ви не можете захистити себе від неправомірних дій роботодавця.
Це коли ви працюєте на себе і на нього, а не на себе і на країну.
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, бо ви втрачаєте більше, ніж заробляєте.
Задекларована праця – це ваше майбутнє і ваша гідність!
