Актуальна податкова інформація на 06 листопада 2023 року
Відділ інформаційної взаємодії
(061) 787-93-65
Актуальна податкова інформація
06листопада 2023 року
До якого бюджету громадянин повинен сплатити ПДФО, вказаний в декларації про доходи, якщо після подання такої декларації він змінив місце проживання?
Фізична особа, яка після подачі Декларації до контролюючого органу за своєю податковою адресою, змінила місце проживання та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР, повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання до бюджету за новою податковою адресою.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (пункт 45.1 статті 45 ПКУ).
Згідно з пунктом 70.7 статті 70 ПКУ та пунктом 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи-платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та документа, що посвідчує особу (після пред'явлення повертається).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).
Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема, про місцезнаходження (місце проживання) платника податків та найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143) у рядку 5 розділу І "Загальні відомості" Декларації вказується найменування контролюючого органу, до якого подається Декларація.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій Декларації (пункт 179.7 статті 179 ПКУ).
Згідно з підпунктом "в" підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.202, у разі переведення на обслуговування платника з одного податкового органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку), в інформаційній системі відбувається автоматична передача інтегрованої картки платника (ІКП) з попереднього місця обліку платника до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між податковими органами у такі строки:
у день взяття на облік платника податків у податковому органі за новим основним місцем обліку платника (для платників, які після зміни місця обліку не зобов'язані сплачувати податки, збори за попереднім місцезнаходженням);
після закінчення поточного бюджетного періоду (для великих платників податків та платників податків, які після зміни місцезнаходження зобов'язані сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року).
Разом з тим, згідно з пунктом 8 статті 45 Бюджетного кодексу у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, платниками податків, які після зміни місцезнаходження зобов'язані сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року, є виключно суб'єкти господарювання.
Чи порушуються умови перебування на ІІ групі платника єдиного податку-ФОП, який надав послуги працівнику підприємства, що був у відрядженні?
Якщо фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачується особисто таким працівником або юридичною особою, яка є платником єдиного податку, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає.
Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи- підприємця – платника єдиного податку другої групи від замовника - юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи- підприємця на другій групі платника єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох зобов'язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов'язку, та правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Як створити резервну копію "ПРРО ДПС"?
Програмним забезпеченням "ПРРО ДПС" не передбачено створення та збереження резервної копії.
Чи оподатковується ПДФО одноразова грошова допомога, що надається сім’ям військовослужбовців, які загинули або безвісно пропали під час виконання службових обов’язків?
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено статтею 165 ПКУ.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статі 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України членам сімей військовослужбовців, поліцейських чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків та/або захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Чи має право на податкову соціальну пільгу фізична особа, яка працює неповний робочий день?
Фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
Відповідно до пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2023 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3760,00 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2684,00 грн. х 1,4), у 2022 році – 3470,00 грн. (2481,00 грн. х 1,4), у 2021 році – 3180,00 грн. (2270,00 грн. х 1,4).
Чи може платник повторно подати таблицю даних платника ПДВ, якщо рішення про її неврахування було оскаржено в адміністративному або судовому порядку?
Платник податку має можливість повторно сформувати нову таблицю, та направити її на розгляд комісії регіонального рівня відповідно до пункту 12 Порядку зупинення.
Подання таблиці даних платника ПДВ передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.
Згідно з пунктом 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування Таблиці, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, затвердженого Постановою № 1165, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня платником ПДВ може бути подана скарга на рішення комісії регіонального рівня.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін (пункт 12. Порядку розгляду скарги).
При цьому рішення комісії центрального рівня, прийняте за результатами розгляду скарги, стосується конкретної Таблиці з відповідними номером та датою.
Кожна наступна Таблиця, направлена платником податку на реєстрацію до ДПС, отримує власний вхідний реєстраційний номер та приймається комісією регіонального рівня для розгляду як новий документ.
Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?
Відповідно до підпунктів 165.1.64 та 165.1.65 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність»;
відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону № 3236.
Коли потрібно реєструвати в ЄРПН податкові накладні, реєстрацію яких було зупинено, після настання події, за якою вони повинні бути зареєстровані?
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення ЄРПН податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 9 Порядку прийняття рішень, та надсилає його платнику ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (пункт 3 Порядку прийняття рішень).
Відповідно до пункту 9 Порядку прийняття рішень за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття рішень;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку прийняття рішень з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття рішень.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття рішень.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 Порядку прийняття рішень, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку прийняття рішень.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (пункт 11 Порядку прийняття рішень).
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 12 Порядку прийняття рішень).
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Згідно з пунктом 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчисленої відповідно допункту 200 прим. 1.3 або 200 прим. 1.9 статті 200 прим. 1 ПКУ.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пункт 12 Порядку розгляду скарги (10 календарних днів з дня отримання скарги), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пункт 16 Порядку розгляду скарги).
Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Чи нараховує юридична особа ПДФО фізичній особі-підприємцю, якщо на момент такої виплати ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування?
Згідно з пунктом 177.8 статті 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою - громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та Подати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Фізична особа-підприємець, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.
Чи скасовуються штрафні санкції, застосовані на суму єдиного внеску за результатами документальних перевірок, які розпочаті з 01.08.2023 та завершені до припинення воєнного стану, якщо єдиний внесок сплачено протягом 30 днів?
01 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Законом № 3219 розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено новим пунктом 9 прим. 24, відповідно до якого у разі сплати платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суми штрафів, передбачених Законом № 2464, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені статтею 25 Закону № 2464, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому пунктом 9 прим. 24 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не підлягає оскарженню.
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок?
Відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.
При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої в Державній казначейської служби України відкрито єдиний рахунок.
Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:
визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 35 прим. 1.5 статті 35 прим. 1ПКУ;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
Утакому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.
Протягом якого терміну комісією центрального рівня приймається рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ та які дії платника у разі його неотримання?
Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 12 Порядку № 1165, надсилає засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» платнику податку відповідні рішення (додатки 5 – 7) в електронний кабінет.
Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 12 Порядку № 1165, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пункт 16 Порядку № 1165).
Як діяти у разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС (відсутній зв’язок з сервером ДПС)?
У разі отримання повідомлення про технічний збій в роботі серверу ДПС (відсутній зв’язок з сервером ДПС) суб’єкт господарювання повинен:
чекати на відновлення зв’язку у разі, якщо програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) може працювати лише в режимі онлайн;
продовжити роботу на ПРРО, якщо такий ПРРО може працювати в режимі офлайн та при його реєстрації в розділі 5 Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») проставлено відповідну позначку.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі працівника, якщо семінар проводиться за профілем діяльності підприємства?
Якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Відповідно до статті 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Професійне навчання працівників здійснюється: безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
Формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, підпунктом 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2023 році – 6700,00 грн. х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Згідно з підпунктом 165.1.37 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2023 році – 20100,00 грн. за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної підпунктом 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).
Чи подає податковий агент декларацію з туристичного збору за квартал, в якому діяльність проводилася, проте послуги з розміщення надавалися тільки громадянам – неплатникам туристичного збору?
Якщо суб’єктом господарювання – податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність проводилася, проте послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) надавалися виключно фізичним особам, які не є платниками туристичного збору, то Декларація за такий звітний квартал не подається за умови наявності копій відповідних документів, що підтверджують належність таких фізичних осіб до кола осіб, визначених підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ.
Відповідно до підпункту 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ.
Перелік осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору, визначений підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ.
Підпунктом 268.6.1 пункту 268.6 статті 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з підпункту 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Водночас, пунктом 49.2 статті 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал. Невід’ємною частиною Декларації є додаток «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору».
При цьому у колонці 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)» розділу І «Розрахунок податкових зобов’язань» Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) у розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до кола осіб, визначених підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ).
Чи потрібно платнику завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено?
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН визначений пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».
Письмові пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів.
Відповідно до статті 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з пунктами 4, 5 статті 18 Закону № 2155 кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов’язана.
Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).
Місцеві бюджети Запорізької області отримали майже 1,7 мільйона гривень "автоподатку"
З початку року до місцевих бюджетів регіону сплачено 1 мільйон 695 тисяч гривень транспортного податку.
Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, майже 900 тисяч гривень надійшло від власників автомобілів-юридичних осіб, від фізичних осіб – понад 800 тисяч гривень.
Нагадаємо, сьогодні, 30 жовтня – останній день сплати юридичними особами авансового внеску транспортного податку за третій квартал 2023 року.
Також зазначимо, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року. Дану вартість визначає Міністерство економіки за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Перелік автомобілів, за які необхідно сплачувати податок, розміщено на сайті Мінекономіки: https://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Запорізькі агровиробники сплатили майже 48 мільйонів гривень єдиного податку
Упродовж січня-вересня запорізькі сільськогосподарські виробники спрямували до місцевих бюджетів 47 мільйонів 900 тисяч гривень єдиного податку.
Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, у вересні від платників четвертої групи спрощеної системи оподаткування до скарбниць регіону надійшло майже два мільйони гривень.
Нагадаємо, ставка єдиного податку для агровиробників вираховується з 1 гектара сільгоспугідь або земель водного фонду та залежить від категорії (типу) земель, їх розташування (у відсотках до бази оподаткування).
Серед умов перебування на четвертій групі спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб – частка сільгоспвиробництва за попередній рік має бути не менше або дорівнювати 75 відсоткам, а для фізичних осіб – провадження діяльності виключно в межах фермерського господарства та площею сільгоспугідь або земель водного фонду не менше двох гектарів.
Більше матеріалів з питань оподаткування читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.
У Запорізькій області користувачі отримали 11300 безкоштовних електронних ключів від податкової
Для користування державними та приватними онлайн-сервісами за електронними ключами до податкової служби регіону з початку року звернулись 4837 громадян. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, фахівці підрозділу реєстрації користувачів видали запоріжцям 11300 безкоштовних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Нагадаємо, у пунктах обслуговування Кваліфікованого надавача ЕДП Державної податкової служби України сервісом отримання електронних довірчих послуг можуть скористатися юридичні та фізичні особи, філії та представництва юридичної особи, іноземні представництва, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності тощо. Також тут можна отримати електронні печатки для реєстраторів розрахункових операцій.
Крім того, за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу дистанційно отримати новий сертифікат, термін дії якого становить два роки: https://ca.tax.gov.ua/manage-certificates.
Запоріжці сплатили понад 8 мільярдів гривень єдиного внеску
За десять місяців від платників податків регіону до пенсійного та соціальних фондів надійшло 8 мільярдів 469 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, у жовтні запоріжці спрямували на соціальні видатки 849,5 мільйона гривень.
Нагадаємо, платниками єдиного внеску є роботодавці, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
20 листопада – останній день сплати єдиного внеску, нарахованого за жовтень роботодавцями за найманих працівників. А 28 листопада – гранична дата перерахування гірничими підприємствами єдиного внеску за найманих працівників, нарахованого за жовтень.
Реквізити рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по Запорізькій області розміщені на субсайті податкової служби регіону: https://zp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Податковий внесок запоріжців до бюджетів перевищив 16 мільярдів гривень
У січні-жовтні запорізькі платники податків спрямували до бюджетів усіх рівнів 16 мільярдів 415 мільйонів гривень.
Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов, 35 відсотків від загальних надходжень направлено до державного бюджету, 65 відсотків – до скарбниць громад.
У жовтні до бюджетів запоріжці сплатили 1 мільярд 687 мільйонів гривень податків і зборів.
Нагадаємо, навчальний проєкт "Онлайн-навчання", який функціонує на вебпорталі ДПС, за допомогою відео, презентаційних та текстових матеріалів пропонує підвищити рівень податкової обізнаності, зокрема, стосовно подання звітності, користування Е-сервісами, а також дізнатися особливості нарахування і сплати окремих податків, застосування пільг та іншу корисну інформацію з податкової тематики.
Переходьте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/.
Дякуємо усім платникам податків, які сумлінно виконують свої обов'язки і фінансово підтримують державу! Разом до перемоги!
