Преображенська об'єднана територіальна громада
Оріхівський район, Запорізька область

ОГОЛОШЕННЯ

Податковий календар на 20 січня 2020 року

Останній день сплати:

  • авансового внеску з єдиного податку на січень 2020 року платниками єдиного податку 1-ї та 2-ї груп (п. 295.1 ст. 295 ПКУ);
  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за грудень 2019 року (крім гірничих підприємств) (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
  • єдиного внеску, нарахованого за ІV кв. 2019 року підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерських господарств  (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464).

Останній день подання:

  • звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за грудень 2019 року (п. 1 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015  № 435);
  • податкової декларації з ПДВ за грудень 2019 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю (п. 203.1 ст. 203 ПКУ);
  • заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду з ПДВ у 2020 році (п. 202.2 ст. 202 ПКУ);
  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень 2019 року у разі неподання податкової декларації на 2019 рік  (п. 286.3 ст. 286 ПКУ);
  • податкової декларації з рентної плати за грудень 2019 року з розрахунком: рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за користування надрами при  видобуванні вуглеводневої сировини; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України  (п. 257.1 ст. 257 ПКУ);
  • декларації акцизного податку за грудень 2019 року (п. 223.2 ст. 223 ПКУ).

Послуги надані не платником ПДВ, а оплата отримана після реєстрації платником ПДВ. Чи виникають податкові зобов’язання?

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи те, що виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у даному випадку є дата надання послуг покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ у разі надходження оплати за надані послуги після його реєстрації платником ПДВ, не виникають.

Тобто, у разі, якщо на момент надання послуг  постачальник не був зареєстрованим  платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі послуги після його реєстрації в якості платника ПДВ, податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена  п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

 

Зверніть увагу!

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

 

З 1 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою. Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

У новій формі податкової декларації:

- доповнено рядок 8 декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується громадянами, що декларують право на податкову знижку;

- для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, передбачено новий додаток Ф3;

- у декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено такі доходи:

рядок 10.2 - «дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру»,

рядок 10.4.1 - «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси (орендодавця)».

Послуги платника єдиного податку 2-ї групи: враховуйте обмеження

Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

 - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн.

Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

Безповоротна фінансова допомога платника податку на прибуток: податкові наслідки

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

РРО - новації

Програмний РРО - з 19 квітня 2020 року: вивчаємо порядок застосування

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування - 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.

Так, законом №128 внесені Зміни до ст. 2 і ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, які набирають чинності з 19 квітня 2020 року, а саме:

З 19.04.2020 року передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

Програмний РРО призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

В такому програмному РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу

1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи).

Програмне забезпечення буде безкоштовним і в обслуговуванні.

З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

При використанні програмних РРО, суб’єкти господарювання повинні подавати до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:

- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: - на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років; - на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

До уваги комунальних підприємств.

Виправляємо помилку у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу)

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями визначений постановою КМУ від 23.02.2011 № 138.

Форма розрахунку затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285.

Частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності та розраховується за правилами бухгалтерського обліку.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку (пункт 37 П(С)БО 3 "Звіту про фінансові результати", затвердженого наказом МФУ від 31.03.99 N 87). Ця сума зазначається у рядку 220 "Чистий прибуток" або рядку 225 "Чистий збиток" Звіту про фінансові результати.

Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності підприємства визначений П(С) БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом МФУ від 28.05.99 № 137.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, зокрема, статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації.

Отже, державні унітарні підприємства та їх об'єднання, у разі якщо вони допустили помилки при складанні фінансової звітності, можуть їх виправити за допомогою відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Формою Розрахунку не передбачено подання уточнюючого розрахунку при допущенні помилок у показниках.

Таким чином, у зв'язку з тим, що частина чистого прибутку визначається відповідно до правил бухгалтерського обліку, то у разі помилки у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за відповідний період, платник виправляє відповідну помилку у такому Розрахунку за відповідний період.

Платник може виправити відповідну помилку у Розрахунку за наступний звітний період, який складається наростаючим підсумком.

У разі зазначення помилки Розрахунку у попередніх роках, платник може виправити відповідну помилку у Розрахунку частини прибутку (доходу) за наступний звітний рік.

У разі самостійного виявлення факту заниження зобов'язання у Розрахунку платники не притягуються до відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України, але притягуються до адміністративної відповідальності.

Роз’яснення стосовно виправлення самостійно виявлених помилок у Розрахунку викладено у листі ДПС України від 19.04.2012 № 11361/7/15-1217.

До уваги платників туристичного збору: заповнюємо декларацію

Ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади  за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5% – для внутрішнього туризму та до 5%  – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (п.п. 268.3.1 ст. 268 Податкового кодексу).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) (п.п. 268.4.1 ст. 268 ПКУ).

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом МФУ від 09.07.2015 № 636, у редакції від 08.05.2019 № 186).

Так,  додаток до Декларації «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору», передбачає заповнення колонки 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)».

У колонці 3 зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період (людино-доба – день, проведений особою в місці проживання (ночівлі)).

Місце (ліжко-місце) – це частина площі номера з ліжком, постільною білизною, рушниками та іншим інвентарем відповідно до категорії готелю, призначена та придатна для проживання однієї особи (п. 1.3 «Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг», затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19).

При заповненні колонки 3 Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) в розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з п.п. 268.2.2 ст. 268 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до такого кола осіб).

Водночас, у разі погодинного розміщення туристичний збір розраховується для кожного проживаючого (платника збору) з базою оподаткування – одна доба.

Оновлено декларацію з податку на прибуток

Наказом МФУ від 14.11.2019 № 481  "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Наказ №481 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім п.п. 3 п. 1 та п. 3  Наказу №481(зміни у додатку РІ та запровадження нового додатку ПП), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Зазначені зміни передбачають, зокрема:

– доповнення таблиці про наявність додатків колонкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також розділення колонки "ФЗ12" на дві колонки для відміток про складання фінансової звітності за П(С)БО чи МСФЗ;

– доповнення декларації новим додатком ПП "Інформація про суми податкових пільг", який подаватимуть платники податку, що не сплачують податок у зв'язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1233;

– доповнення форми декларації  новими рядками для відображення податкових зобов'язань, інших штрафних санкцій та пені, визначених відповідно до ПКУ, не пов'язаних із виправленням помилок (рядки 35 – 37).

– вилучення з таблиці 1 додатка ПН рядка 12 "Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України";

– доповнення додатка ВП третьою таблицею про наявність поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється;

– викладення в новій редакції назв різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2 та 3.1.7 додатка РІ до декларації, а також доповнення цього додатка у підрозділі "Інші різниці" новим рядком 4.1.4.1 для відображення позитивної різниці між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам і сумою нормативу таких витрат, передбаченої пп. 141.1.3 ПКУ.

 

ГУ  ДПС у Запорізькій області



« повернутися до списку оголошень